Китай. Сьогодні про хороше.

     

       Написав був великий пост на декілька сторінок. Емоційний такий, із гіперболами, епітетами, метаформами, а потім згадав, що зараз епоха ютубу і багато читати ніхто не любить. От і вирішив, що краще напишу просто, але коротко і змістовно.

        Тому тут буде 10 речей за які можна любити Китай і 10 речей, за які його важко не ненавидіти.

                Почнемо з хорошого:

1.       Найкраще, що є у цій країні – це безпека. Тут можна залишати гроші, речі та столах у кафе, йти у туалет, зовсім не боючись, що хтось їх візьме. У траспорті ніколи у Вас не витягнуть гаманець чи телефон. Причиною такої поведінки є дуже строгі, консервативні традиції, які виховувалися віками. У тому числі і наявність жорстких і, часом, жорстоких покарань. Іншою причиною є всюдисущість камер спостереження. Вони тут, буквально, на кожному кроці. У кожному атобусі є 5 камер, вже не кажучи про магазини, найменші кафе, торговельні центри та вулиці. Камери покривають 100% простору.

2.       Якщо ви подорожуєте, то китайці будуть ставитися до вас дуже добре, завжди пропонувати допомогу, намагатися підвезти безкоштовно до кафе, банкомату, готелю, тощо. Подякою за допомогу буде згоду зробити з Вами селфі. І це не жарт : ). Вони обожнюють робити селфі з іноземцями. Часто, проти бажання самих іноземців.

3.       У Китаї у кожному найменшому містечку Ви зможете знайти готельчик із доступною ціною. Не обіцяю чистоту, але там буде, у будь-якому разі, комфортніше, ніж у наших старих радянських провінційних готелях. Не бійтеся у таких готельчиках торгуватися, вони часто скидають ціну до 50%.

4.       Інфраструктура вневнемо лідирує у списку найкращих речей, що є у цій країні. Дороги представляють собою, на перший погляд, якусь адську систему, яка веде в усіх можливих напрямках. Проте, якщо вникнути, то вона дуже розумно і чітко побудована. Подорожувати по Китаю дуже зручно. Крім швидкіснихз автомобільних доріг, у країні неймовірна кількість потягів, автобусів та літаків. На усі ці види транпорту дуже просто купити квиток, не говорячи ні слова китайською. Для цього потрібно скористатися один із Інтернет сервісів, знайти необхідних квиток та показати у віконечко каси. Ми завжди користувалися www.qunar.com.

5.       У доповення до попереднього пункту. Система громадського трансорту дуже зручна. Важко заблукати, навіть, у багатомільйонних містах. Використовуючи http://map.baidu.com/ знаходите необхідне місце, куди потрібно їхати і карта показує якими автобусми чи метро потрібно скористатися. Взимку і влітку у громадському транспорті працюють кондиціонери. Часто здається, що вони працюють в мінус, тому, як це не дико звучить, при температурі в 35 градусів, я інколи одягав у автобусі легку курточку, яку заздалегідь брав із собою спеціально для подібних випадків. Проте, після жари на зупинці, автобуси здаються раєм.

6.       Попри різні побоювання і погані відгуки від знайомих, китайська кухня виявилася дуже і дуже самчною. Звичайно, існують страви, котрі не те, що не варто їсти, їх, навіть, не варто нюхати. Проте, більшість страв є надзвичайно смачними. Варто зазначити, що кухня у різних регіонах досить відрізняється, та під час подорожі, ми мали можливість скуштувати різні страви, у різних куточках країні. 90% із них виявилися такими, що захотілося повторити. Стосовно гостроти китайською кухні, то варто просто попросити не кидати вам червого перцю. Простіше, ніж здається.

7.       Порівяна дешевизна товарів побуту та їжі дозволяє себе почувати досить впевнено, навіть, із невеликою сумою грошей у кишені. За 4 юані (15 грн.) можна купити тарілку китайських пельменів, а за 10-12 юанів (38-46 грн.) можна наїстися удвох або доброму одному, але на цілий день. Справа у тому, що їсти у маленьких кафешка, котрі тут повсюду коштує приблизно так само, як приготувати самому, то якщо ви не плануєте возити із собою мішок рису, то послуги таких малеких домашніх кафе саме для вас. Проте, є одне «але». Ви повинні ставитися досить ліберально до гігієни всередині цих закладів, бо то біда.

8.       У Китаї завжди можна знайти роботу для іноземця, котрий не знає жодного слова китайською. Детальніше про роботу напишу окремий пост, зараз лише скажу, що її тут дуже багато і вимоги дуже низькі, тому наплив іноземців з кожним роком все більше зростає. Особливо у великі міста типу Пекіну, Шанхая, Гуанчжоу, Шенженя та декількох інших.

9.       Тут дуже гарна природа та історичний спадок. К будь-якому куточку цієї країні можна знайти куди піти і на що подивитися. Природа, історична архітектура та традиції – це істине багатство Китаю. Та проблема у тому, що все це було забуто та віднесено та другий план протягом багатьох десятиліть. Зараз все починає відроджуватися, на щастя, і досить швидко. Тому у кожному місті є десятки, якщо не сотні парків, древні храми, музеї, замки. Неможливо описати історичний та культурний спадок Китаю. Тому, краще дивитися tripadvisor.

10.   Останнє, що, на мою думку, є накращий у Китаї – це Гонконг : ). Це не зовсім Китай. Це ніби-то область із широкою автономією, яка ще триватиме 30 років, а потім... ніхто не знає, що буде потім. Гонконгці дуже не люблять Китай і китайців і не хочуть обєднуватися. Китай вважає Гонконг своєю територією. Сам Гонконг – це прекрасне поєднання азійської та західної культур. Дуже гармонійне та органічне поєднання. У цієї маленької країни є якась особлива магія і якщо Ви туди потрапляєте, то вже не хочеться звідти їхати, а якщо вже виїхали, то рахуєте дні, коли повернетеся назад. Всупереч багатьом уявлення, Гонконг – це не місто. Це країна, з селами, островами, фермами із величезним містом у центрі. Такий собі китайський поліс : ). Для українців Гонконг безвізовий на два тижні і туди літають літаки за 450 дол. в одну сторону. Та місто просто надзвичайно-фантастично дороге. За мінімальний обід у забігаловці ви заплатите 150 грн. Лапша швидкого приготування коштує 25 грн. найдешевша. Тому, якщо Ви назбирали 900 дол. на квитки, збирайте ще 1000 на проживання та перебування. Та Гонконг вартий усіх грошей світу. Це одне із міст «побачит та померти». Я наполегливо агітую усіх їхати у Гонконг!

Наступний пост буде про 10 речей, за які важко не ненавидіти Китай. Тому висновки про цю країну будуть там же. Скажу тільки, що наступний пост буде набагато цікавіший. У мене вже самого чешуться руки писати його : ).